Кваліфікований персонал- основа для успішної роботи підприємств водопровідно-каналізаційних господарств.

Водопровідно-каналізаційне господарство України впритул наблизилося до європейських стандартів. Усі санітарні та екологічні норми питної води і стоків такі ж, як у країнах ЄС.

Вартість електроенергії, яка є однією з основних складових тарифу, теж європейського рівня.

А от зарплатня працівників галузі дуже далека від європейської.

Через неконкурентні зарплати дефіцит кадрів — чи не головна проблема будь-якої виробничої структури. За останні роки це питання загострилося й у водопровідно-каналізаційній галузі. Майже усі водоканали відчувають кадровий голод.

Наявність кваліфікованого персоналу — це основа успішної роботи будь-якого підприємства. Вислів "кадри вирішують все" актуальний і нині. Для отримання від працівників максимальної віддачі підприємство повинно мотивувати працівників.

Основою мотивації є матеріальне заохочення. Є й додаткові стимули: соціальний захист, оплата навчання для професійного росту, сприятливий клімат в колективі, моральне заохочення. Проте рівень оплати праці є основою. Він встановлюється керівниками та власниками підприємств відповідно до конкурентного середовища.

Проте конкурувати із зарплатами країн Євросоюзу дуже складно. Після підписання угоди про асоціацією з ЄС та отримання безвізового режиму у кваліфікованих українських спеціалістів з'явилася можливість дуже легко влаштовуватися на високооплачувану роботу в країнах Європейського Союзу.

Для утримання персоналу українські підприємства змушені "підтягувати" оплату своїх працівників до рівня країн ЄС.

Вимоги до підвищення якості води та очищення стоків потребують складних технологій, що пов'язано з кваліфікацією персоналу і його мотивацією.

Зарплата працівників підприємств водопровідно-каналізаційної галузі повинна формуватися на простих та зрозумілих принципах. У собівартості води три основні складові: електроенергія, податки та зарплата. Є ще значний выдсоток на реагенти та запчастини. Усі складові, крім заробітної плати, мають європейський рівень.

img2201202 

В Україні вартість послуги з водопостачання та водовідведення майже в шість разів нижча: 0,6 євро за куб м у нас проти 3 євро в країнах ЄС. Різниця 2,4 євро на одному кубометрі — це гроші, які водоканали могли б спрямувати не лише на збільшення своїх інвестиційних програм, а й на підвищення зарплатні.

Головна причина браку фахівців на водопостачальних підприємствах – низький рівень заробітної плати у порівнянні з середньою заробітною платою на інших підприємствах. Середня заробітна плата працівників підприємства за 2019 рік становить – 9886,40 грн.на місяць. При цьому такі ж кваліфіковані працівники в комерційних підприємствах отримують 20-30 тис. грн., а в розвинутих країнах  навіть під 100 тис. грн. на місяць.

Безперебійне та якісне водопостачання — один з перших показників рівня розвитку країни. Ми не можемо залишити суспільство без цієї послуги, тому треба зупинити відтік кадрів з водоканалів. Робота у водоканалах фізично важка. Вона передбачає перебування у шкідливому середовищі та некомфортних умовах, адже аварії доводиться ліквідовувати в мороз, дощ та сніг. Часом така робота небезпечна для здоров'я і життя. Водоканали докладають зусиль, аби залучити нові кадри. Одним з рішень є дуальне навчання: поєднання теорії в навчальному закладі та практики на робочому місці. Необхідно відразу залучати молодь до робочого процесу і гарантувати працевлаштування по закінченні навчального закладу.

Вирішити проблему можна лише спільними зусиллями держави, водоканалів та навчальних закладів. Необхідно створити громадську інституцію, яка систематизує інформацію про кадрові проблеми, організує співпрацю з освітніми закладами, розробить навчальні плани, організує перепідготовку та підвищення кваліфікації.

Підприємства водопровідно-каналізаційної галузі можна сміливо назвати стратегічними. Питна вода — це запорука здоров'я нації. Очищення стічних вод — це екологічне здоров'я країни. Чи є вихід з кадрової проблеми? Так.

Це терміновий перегляд тарифної політики, пошук економічних механізмів компенсації, які б підвищили не лише рівень заробітної плати, а й престиж професії.